Виноград може зазнавати різноманітних захворювань, що впливають на його здоров’я та врожайність. Необхідно вчасно виявляти та розпізнавати ознаки, щоб вжити відповідних заходів для порятунку врожаю.
Хвороби винограду поділяються на кілька категорій, серед яких найпоширеніші – грибкові, вірусні та бактеріальні. Ці захворювання можуть виникати через різні фактори, включаючи умови навколишнього середовища та діяльність шкідливих мікроорганізмів.
Коротковузля
Коротковузля, або інфекційне виродження винограду, належить до вірусних хвороб, які серйозно гальмують розвиток рослини. Це захворювання може призвести до значних втрат врожаю та навіть до загибелі лози.
- Ознаками є укорочені, зигзагоподібні міжвузля на лозі, що робить її зовнішній вигляд незвичайним.
- Слабкий розвиток пагонів, що впливає на здатність рослини до фотосинтезу.
- Надмірне виростання пасинків, що відбирають у рослини сили.
- Деформація листків, що негативно впливає на процеси дихання та живлення.
- Обсипання квіток та розтріскування бутонів, що знижує потенційний урожай.
- Формування напівпорожніх китиць з дрібними ягодами, що робить їх непридатними для споживання.
Заходи профілактики коротковузля передбачають ретельний догляд за виноградником.
- Регулярне прополювання бур’янів та розпушування ґрунту під кущами є важливими для покращення аерації та зменшення ризику поширення хвороби.
- Своєчасний полив рослин забезпечує необхідну вологу для здорового росту, проте надлишок вологи може сприяти розвитку хвороби.
- Прибирання опалого листя допомагає зменшити кількість потенційних джерел інфекції, запобігаючи поширенню захворювання.
Боротьба з вірусними захворюваннями, на жаль, часто є складним завданням, оскільки лікування уражених рослин практично неможливе. У випадку виявлення вірусу кущ винограду підлягає знищенню. Для недопущення поширення інфекції, ґрунт обробляють спеціальними препаратами, і на цьому місці висаджують нові, здорові саджанці.
Бактеріальний рак
Бактеріальний рак вважається одним із найнебезпечніших захворювань винограду, спричиненим бактеріями, які оселяються під корою пагонів. Ця хвороба може серйозно пошкодити рослину.
- На ранніх стадіях під корою утворюються локальні здуття, які поступово збільшуються в розмірах, розриваючи кору та оголюючи деревину.
- З часом пухлини можуть досягати розмірів від десяти до тридцяти сантиметрів у діаметрі, набуваючи жовтого, бурого або чорного відтінку, що свідчить про прогресування хвороби.
- Восени або взимку нарости часто розтріскуються, але навесні їхній ріст продовжується з ще більшою інтенсивністю, що призводить до подальшого пошкодження рослини.
Для успішної боротьби з бактеріальним раком необхідно своєчасно реагувати на появу перших ознак захворювання.
- Регулярно зрізайте нарости одразу після їх появи, щоб запобігти подальшому поширенню бактерій та ураженню інших частин рослини.
- Вносьте деревну золу під кущі як органічне добриво, оскільки вона містить корисні мінерали, що підвищують імунітет рослини.
- Проводьте обприскування антибактеріальними препаратами протягом вегетаційного періоду, повторюючи процедуру від трьох до п’яти разів для досягнення максимального ефекту.
Профілактичні заходи є ключовими у боротьбі з бактеріальним раком, забезпечуючи захист рослин від пошкоджень та поширення хвороби. До таких заходів належать спорудження укриттів на зиму, підв’язування лози до опор та правильна весняна обрізка. Ці методи допомагають створити сприятливі умови для росту та розвитку винограду, знижуючи ризик захворювання.
Несправжня борошниста роса (мільдью)
Грибкові хвороби винограду становлять серйозну загрозу для виноградарства, викликаючи значні втрати врожаю. Серед найпоширеніших захворювань, спричинених грибками, можна виділити несправжню борошнисту росу (мільдью), борошнисту росу (оїдіум), антракноз, сіру гниль та паршу.
Несправжня борошниста роса, або мільдью, є грибковим захворюванням, яке вражає надземні частини виноградної рослини. Розвиток мілдью активізується у травні-червні, коли підвищена вологість повітря поєднується з високими температурами, створюючи ідеальні умови для розмноження грибка.
Спочатку на листі з’являються невеликі маслянисті плями, що свідчать про початок зараження. При підвищенні нічної температури до +13 °C, нижня сторона листкової пластинки вкривається світло-сірим нальотом, що є характерною ознакою хвороби. З часом плями стають коричневими, листя засихає та опадає. Уражаються також квітки та зав’язі, на яких утворюються сірі плями, що згодом набувають шоколадного кольору. Уражені грона винограду покриваються сірими плямами, ягоди зморщуються та обсипаються.
Для боротьби з мілдью використовуються різні засоби, спрямовані на знищення грибка та захист рослини.
- Настій деревної золи, що містить мінерали, які сприяють зміцненню рослини та підвищують її опірність до хвороби.
- Розчин марганцівки, що має антисептичні властивості та допомагає стримати поширення грибка.
- Суміш колоїдної сірки з бордоською рідиною, що створює захисний бар’єр на поверхні рослини, запобігаючи проникненню грибка.
- Відвар сірки та вапна, який використовується для обробки рослин.
Профілактичні заходи є важливими для захисту винограду від мілдью. Висаджуйте виноград на відкритих, добре освітлених ділянках, щоб забезпечити хорошу вентиляцію та зменшити вологість навколо рослин. Регулярно проводите санітарну очистку виноградника, видаляючи уражені частини рослин та опале листя. Обробляйте опале листя протимікробними препаратами, як радить Галина Кизима у книзі «Виноград без турбот».
Антракноз
Антракноз – грибкове захворювання, яке може вражати листя, пагони та ягоди винограду. На листках з’являються жовті плями з темно-коричневою облямівкою, які можуть бути поодинокими або зливатися між собою. З часом плями висихають у центрі, утворюючи дірки, що призводить до пошкодження листкової пластинки.
- Суцвіття та ягоди покриваються плямами з темно-фіолетовим контуром, які згодом стають бархатистими та розтріскуються, втрачаючи свій товарний вигляд та смакові якості.
- Молоді пагони деформуються від глибоких ран, що може призвести до їх ламкості, що ще більше ускладнює процес догляду за рослиною.
Якщо не вжити заходів, виноград припиняє розвиватися, що може призвести до загибелі рослини через кілька років. Згідно з думкою фахівців, таких як Анастасія Колпакова, авторка енциклопедії виноградарства, антракноз активізується при температурі +24–30°С, у поєднанні з проливними дощами та рясними нічними росами, створюючи сприятливі умови для розмноження грибка.
Боротися з антракнозом можна різними способами, використовуючи як хімічні, так і профілактичні заходи.
- Обприскуйте виноградну лозу до розпускання листя медьвмісними препаратами (бордоською сумішшю, мідним купоросом), що створює захисний бар’єр від грибка на ранніх стадіях розвитку.
- Застосовуйте фунгіцидні препарати для обприскування з інтервалом 10-14 днів, щоб забезпечити тривалий захист рослин від ураження.
З метою профілактики проводьте весняну санітарну обрізку, поливайте та підживлюйте кущі, посипайте листя та пагони порошком сірки. Ці заходи сприяють зміцненню рослин та підвищенню їх стійкості до захворювання.
Борошниста роса (оїдіум)
Борошниста роса (оїдіум) – ще одне грибкове захворювання, яке може вражати всі надземні частини виноградної рослини. На відміну від мілдью, оїдіум проявляється у вигляді борошнистого нальоту на верхній частині листкової пластинки, що з часом супроводжується появою темних плям. Молоді пагони також вкриваються плямами неправильної форми, які згодом буріють, а квітки та зав’язі засихають.
Чому тріскаються зелені ягоди винограду? Грибкові спори можуть спричинити розтріскування майже дозрілого винограду. У разі ураження всього куща в спекотну погоду може з’явитися неприємний запах гнилої риби. Це свідчить про серйозне ураження рослини.
Активний розвиток хвороби відбувається в спекотну суху погоду в середині літа та при різких перепадах температури. Ці фактори сприяють швидкому поширенню грибка та ураженню рослин.
Існують різні методи боротьби з борошнистою росою, які спрямовані на знищення грибка та захист рослини.
- Обприскування настоєм деревної золи, що містить корисні мінерали, які сприяють зміцненню рослини.
- Застосування настою гною або соломи для позакореневого підживлення, що покращує загальний стан рослини.
- Обробка сірковмісними речовинами, колоїдною рідиною та фунгіцидними препаратами, що знищують грибок та захищають рослини.
Профілактика є ключем до успішної боротьби з оїдіумом. Для цього обирайте стійкі сорти винограду, прибирайте з виноградника опале листя, дотримуйтеся правильної схеми посадки, забезпечуючи оптимальну вентиляцію, та підживлюйте рослини комплексними добривами без надлишку азоту.
Сіра гниль
У період дозрівання на ягодах винограду з’являється небезпечне грибкове захворювання – сіра гниль. Ця хвороба може швидко поширюватися на молоді пагони, бруньки та листя, але найбільшу загрозу сіра гниль становить для виноградних кистей, що призводить до втрати врожаю.
Симптоми сірої гнилі включають обесцвечивание та побіління лубу на здерев’янілих пагонах, появу чорних плям біля жилок на листі, сірий наліт, побуріння та опадіння квіток, зеленувато-бурий колір кисті та часткове обсипання ягід.
- Також спостерігається поява сіро-бурого кольору ягід на стадії дозрівання та утворення сірого плесневого нальоту на шкірці, що робить їх непридатними до вживання.
Для боротьби з сірою гниллю використовуються різні засоби, спрямовані на знищення грибка та захист виноградних рослин.
- Настій часникового лушпиння, що містить фітонциди, які мають антимікробні властивості та допомагають стримати поширення грибка.
- Розчин гірчичного порошку або соди, які створюють несприятливе середовище для розвитку грибка.
- Фунгицидні препарати, що використовуються до та після цвітіння, а також під час дозрівання ягід, для захисту від захворювання.
Профілактика включає видалення уражених частин виноградної лози, прополювання бур’янів та розпушування ґрунту, а також правильну формуючу обрізку куща для забезпечення освітлення та вентиляції.
Парша
Парша – грибкове захворювання, яке проявляється у вигляді буруватих плям різного розміру на поверхні зеленого листя та пагонів винограду. З часом плями темніють, що призводить до деформації листкових пластинок та кистей винограду, їх висихання та передчасного опадання.
Це захворювання погіршує якість виноградних гроздей, втрачаючи товарний вигляд та смакові якості. Плоди стають дрібними та несмачними, що значно знижує цінність врожаю.
Парша активно розвивається у виноградниках наприкінці травня – на початку червня, коли тривають затяжні дощі та підвищується вологість повітря. Ці умови сприяють швидкому поширенню грибка та ураженню рослин.
Чим обробити виноград від парші? Для боротьби з паршею рекомендується використовувати ефективні засоби, що допомагають контролювати та лікувати захворювання.
- Бордоську суміш до розпускання бруньок, що створює захисний бар’єр від грибка на ранніх стадіях розвитку рослин.
- Колоїдну сірку, яку рекомендують автори книги «Сад і город без шкідників, бур’янів та хвороб» Октябрина та Олександр Ганичкіни, вважаючи її безпечною та ефективною на протязі всього вегетаційного періоду, включаючи обробку за 3-5 днів до збору врожаю.
- Фунгицидні препарати, що застосовуються до п’яти разів за сезон, починаючи з обприскування перед цвітінням, забезпечуючи надійний захист від захворювання.
Для профілактики парші важливо проводити ретельне прибирання виноградника від опалого листя та сухих бур’янів. Обрізайте виноградну лозу до і після цвітіння, щоб забезпечити рослині достатньо сонячного світла та запобігти розмноженню грибків на листках.
Чим обприскувати виноград від всіх хвороб? Оптимальним рішенням для захисту винограду від різноманітних захворювань є використання розчину кальцинованої соди (50 г на 10 л води), а також 3% розчину бордоської рідини, які ефективно борються з хворобами.
Хвороби винограду можуть завдати значної шкоди садівникам, знижуючи врожайність та навіть знищуючи рослини. Тому важливо правильно планувати агротехнічні заходи, вчасно виявляти симптоми захворювань та застосовувати рекомендовані засоби для збереження здорових кущів винограду та отримання багатого врожаю.