Жук-довгоносик: Pixabay
Жук-довгоносик, відомий як шкідник садів та городів, може завдати значної шкоди врожаю. Ці комахи активно знищують рослини, псуючи плоди та насіння, що є великою проблемою для садівників. Боротьба з ними вимагає розуміння їхніх звичок та ефективних методів контролю.
Особливості та різновиди жуків-довгоносиків
Довгоносики належать до родини твердокрилих, що налічує понад 50 тисяч видів, дивуючи різноманіттям форм та розмірів. Їхня характерна риса – видовжений “хоботок”, завдяки якому їх і називають слониками. Форма тіла варіюється: від грушоподібної до ромбовидної, вкрита міцним панцирем.
Тіло довгоносиків може бути різним за кольором, від коричневого до сірого, інколи з візерунками на надкрилах. Деякі види мають крила, інші – ні, а розміри коливаються від 3 до 80 мм, що впливає на їхню здатність до поширення та шкодочинності. Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки, лялечки та дорослої особини (імаго).
Самки відкладають яйця у зерні, кісточках або на рослинах, з яких вилуплюються личинки. Ці личинки, схожі на білих або жовтуватих черв’ячків, харчуються рослинною тканиною, що може призвести до значних втрат врожаю. З приходом тепла популяція довгоносиків стрімко зростає, адже дорослі особини починають розмножуватися.
Дорослі особини швидко спарюються та відкладають яйця, починаючи новий життєвий цикл. Тривалість їхнього життя залежить від температури та наявності їжі, в середньому від 3 до 12 місяців. Різновиди довгоносиків поділяються за харчовими вподобаннями, серед найпоширеніших – рисові, кукурудзяні та кореневі, кожен з яких шкодить певним культурам.
Чим небезпечний жук-довгоносик та на яких рослинах мешкає
Довгоносики не становлять загрози для людей чи домашніх тварин, не кусаються та не переносять захворювань. Однак, вони є серйозними шкідниками сільськогосподарських культур, зустрічаючись в садах, на складах із зерном та навіть на кухнях. Хоча вони і не становлять загрози для людей, їхня шкода для рослинництва є значною.
Більшість видів довгоносиків живляться рослинною їжею, а їхні личинки без ніг оселяються на певних частинах рослин, знищуючи їх зсередини. Вони обирають певні види рослин або споріднені, зосереджуючись на насінні, плодах, стеблах або коренях. Їхній вибір жертви визначає специфіку їхньої шкоди.
Дорослі довгоносики часто зустрічаються на зернових культурах, таких як кукурудза, пшениця та рис, а також на бобових, горіхах та бавовнику. Вони також шкодять винограду, яблукам, грушам та полуницям. Пошкодження, завдані довгоносиками, можуть призвести до серйозних втрат врожаю.
Їхній довгий хоботок та міцні щелепи дозволяють жукам обгризати поверхневі тканини рослин, вигризати глибокі рани в пагонах та бруньках, які нагадують уколи голкою. На місцях пошкоджень виступають краплі соку, а частина бруньок не розпускається та гине. Пошкоджене зерно має отвори, з яких виповзають дорослі жуки.
На полуниці земляничний довгоносик (цвітоїд) має чорне тіло до 3 мм завдовжки, покрите сірими волосинками. Його надкрила мають поздовжні борозенки, а на подовженій голові розташований довгий хоботок. Шкідник залишає дірки на листі, пошкоджені ягоди, зламані квітконожки та личинки всередині бутонів.
Довгоносики надають перевагу теплим і вологим місцям, ховаючись у будівлях, коли стає жарко та сухо. Їхня популяція може швидко розмножуватися, знищуючи запаси зерна на елеваторах та в бункерах. Кореневі довгоносики наносять великої шкоди садово-городнім культурам, часто знищуючи рослини повністю.
Як позбутися шкідника, профілактика
Існує декілька методів боротьби з довгоносиками, які залежать від їхнього виду: обробка ґрунту, збирання вручну та використання інсектицидів. Важливо обирати відповідні засоби залежно від типу шкідника та культури, щоб досягти максимальної ефективності. Заходи боротьби мають бути комплексними.
- Кореневі довгоносики можна контролювати за допомогою інсектицидних препаратів. Обробка прикореневої зони та нижньої частини рослин допоможе уникнути їхнього поширення. Використання нематод або круглих черв’яків, що живляться личинками довгоносиків, також може зменшити їхню популяцію.
- Для боротьби з рисовими та амбарними довгоносиками слід знищити заражене зерно та продукти. Зберігайте чисті продукти у герметичних контейнерах. Щоб запобігти розвитку личинок у крупах, помістіть їх на кілька днів у холодильник або нагрійте в духовці.
Використання клейових пасток – ефективний метод для боротьби з довгоносиками у саду. Навесні створіть паски на стовбурах дерев, щоб зупинити їхнє переміщення до крони. Регулярно перевіряйте пастки та знищуйте зібраних жуків, занурюючи їх у гас.
Профілактичні заходи включають: розпушування ґрунту та боротьбу з бур’янами, які слугують місцем для розмноження шкідників. Також варто висаджувати цибулю та часник поряд з полуницею. Осіннє перекопування ґрунту та мульчування посадок допоможуть уникнути появи довгоносиків.
Важливо закривати всі тріщини та отвори, через які довгоносики можуть потрапити до будинку. Розмістіть неглибокі піддони з водою навколо фундаменту та стін, щоб ловити довгоносиків. Земляничні кореневі довгоносики приваблюються водою і тонуть.
Щоб відлякати шкідників від продуктів на кухні та в коморі, використовуйте зубчики часнику та лаврове листя. Викидайте заражені продукти разом з жуками, щоб вони не повернулися. Дотримання цих порад допоможе зберегти ваші запаси.
Жуки-довгоносики створюють багато проблем на садово-городніх ділянках, знищуючи врожай фруктів та зернових культур. Вони вміють ховатися всередині зерна та раптово з’являються у великих кількостях. Ефективні методи боротьби допоможуть назавжди позбутися від шкідників.